Велика приватизація — це не лише про дуже великі об’єкти: пояснення експерта

В Україні відновилася велика приватизація, яка була зупинена з початком повномасштабної війни Росії проти нашої країни.

Нинішній етап приватизації чітко окреслює критерії, яким мають відповідати об’єкти, що виставлятимуться на приватизаційні конкурси.

Про особливості великої приватизації під час війни ексклюзивно для Новини.LIVE розказав старший юрист юрфірми Sayenko Kharenko Тимур Енхбаяр.

Що таке велика приватизація

Об’єктом нинішнього етапу великої приватизації є будь-який державний актив — майновий комплекс підприємства чи 50% і більше акцій/часток — або пул активів вартістю понад 250 млн гривень. Це дорівнює приблизно 6,3 млн євро за курсом НБУ на 3 липня 2023 року. Фактично зазначена сума і є стартовою ціною продажу.

За світовими масштабами поріг входу на приватизаційні аукціони в Україні є досить низьким, зазначає Тимур Енхбаяр.

"Насправді, велика приватизація — це не лише про дуже великі об’єкти", — каже співрозмовник Новини.LIVE.

Особливості приватизації по-українськи

Водночас, нагадує він, в рамках великої приватизації українською владою завжди робився акцент на справді масштабних об’єктах. Серед прикладів — завод "Більшовик" зі стартовою ціною 1,389 мільярда гривень (приблизно 45,3 мільйона євро за курсом НБУ на дату аукціона — 27 жовтня 2021 року) та Об’єднана гірничо-хімічна компанія зі стартовою ціною 3,7 мільярда гривень (приблизно 116,7 мільйона євро за курсом НБУ на дату першого аукціону — 31 серпня 2021 року).

"Я хочу підкреслити, що з юридичної точки зору порядок приватизації об’єкту за 7 мільйонів євро і за 100 мільйонів євро є однаковим. Але по-справжньому великі об’єкти майже автоматично означають і великі проблеми — борги, корпоративні конфлікти, непрозорий менеджмент тощо", — попереджає юрист.

На його думку, однією з основних перепон успіху великої приватизації в Україні дотепер було бажання влади завжди продавати найбільші об’єкти, реалізувати "гучні" кейси. Натомість мала приватизація здебільшого визнається успішною. 

Спираючись на цей досвід, можна було б змінити пріоритет великої приватизації на користь продажу не надто великих активів, щоб напрацювати певний обсяг успішних кейсів та далі вже масштабувати цей досвід.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика приватизація під час війни: Рада розширила повноваження ФДМУ

Нагадаємо, 20 червня Президент Володимир Зеленський підписав закон, що дає старт відновленню приватизації великих об’єктів під час дії воєнного стану в країні.

Схвалений Президентом закон дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (вартістю від 250 млн гривень) і дає старт реорганізації структури Фонду державного майна, що має підвищити ефективність його роботи.

На приватизаційні аукціони вже у третьому кварталі 2023 року планують виставити, зокрема, Одеський припортовий завод, Об’єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК), Запорізький титано-магнієвий комбінат, підприємство "Індар" та Центренерго.

Голова Фонду Рустем Умєров очікує, що поновлення великої приватизації принесе в державний бюджет до 400 млн доларів уже до кінця року.