Альфі надали державний Sens. Що тепер зміниться для клієнтів банку
Поділитися
Цей день настав. Півтора року тривала епопея навколо української дочки російського Альфа-Банку, привид націоналізації якої витав у повітрі з початком повномасштабної війни Росії проти України.
І ось 20 липня правління Національного банку ухвалило рішення вивести з ринку системно важливий Сенс Банк (колишній Альфа-Банк Україна) та звернулося з пропозицією до Кабінету Міністрів щодо участі держави в цій процедурі.
Про втрату репутації та хитрощі акціонерів
В НБУ зазначають, що власники опосередкованої істотної участі в капіталі Сенс Банку — громадянин Росії та Ізраїлю Михайло Фрідман, а також громадянин Росії та Латвії Пьотр Авен — пов’язані з країною-агресором, підтримують дії та політику, які загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України. Все це завдає значного репутаційного ризику та має суттєвий негативний вплив на діяльність Сенс Банку.
Про негативний вплив репутаційного ризику на діяльність Сенс Банку йдеться й у звіті незалежного аудитора "РСМ Україна" за 2022 рік. Аудитор, зокрема, звертає увагу на висновки управлінського персоналу банку про існування суттєвої невизначеності, яка може поставити під значний сумнів здатність банку продовжувати свою діяльність на безперервній основі.
Про суттєвий негативний вплив репутаційного ризику свідчить і динаміка окремих показників діяльності Сенс Банку, зазначають в НБУ. Погіршення платіжної дисципліни позичальників банку вплинуло на його регулятивний капітал, який за період із 1 березня 2022 року до 1 липня 2023 року зменшився на 50%. Водночас у інших системно важливих банків він в цілому збільшився на 29%.
Регулятор нагадує, що через зв’язок власників банку — Фрідмана та Авена — з режимом країни-агресора до них були застосовані санкції в Європейському Союзі, Великій британії, Канаді, Швейцарії, Австралії, Новій Зеландії, які передбачають блокування активів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чого коштуватиме Україні націоналізація Альфа-Банку
Крім того, ще 19 жовтня 2022 року Президент України Володимир Зеленський увів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо запровадження санкцій до власників опосередкованої істотної участі в Сенс Банку — згаданих Фрідмана, Авена, а також Андрія Косогова — у формі блокування активів. А 5 липня 2023 року Президент увів в дію санкції у вигляді блокування активів щодо власників прямої істотної участі в Сенс Банку — компаній ABH Ukraine Limited (Кіпр) та ABH Holdings S.A. (Люксембург).
Пригадав НБУ акціонерам Сенсу і той факт, що 14 березня 2022 року власником опосередкованої істотної участі в банку у розмірі 40,9614% став Андрій Косогов у результаті передавання йому часток інших акціонерів — Германа Хана та Олексія Кузмічьова. Зроблено це було для уникнення останніми міжнародних санкцій. Але найбільше регулятора обурило те, що "зміна власників" відбулась без погодження з Національним банком та з порушенням вимог законодавства України.
А ще в 2023 році Національний банк отримав повідомлення про наміри ABH Holdings S.A. передати контроль над Сенс Банком на користь кіпрської Karswell Limited.
"Ця угода в разі її реалізації суперечитиме санкціям РНБОУ, застосованим 19 жовтня 2022 року до Михайла Фрідмана, Пьотра Авена, Андрія Косогова, та 5 липня 2023 року — до ABH Holdings S.A. та ABH Ukraine Limited", — пояснюють в НБУ.
Отже, резюмує фінрегулятор, враховуючи застосовані санкції, власники Сенс Банку були позбавлені права розпоряджатися власними активами та відчужувати їх у будь-який спосіб.
Прогнозований фінал затягнутої п’єси
Національний банк аргументує своє рішення про виведення Сенс Банку з ринка тим, що акціонери фінустанови не здатні виконувати зобов’язання щодо підтримання на постійній основі достатнього рівня капіталу та вжиття своєчасних заходів для запобігання настанню його неплатоспроможності.
"В умовах дії в Україні воєнного стану та з урахуванням поточного фінансового стану Сенс Банку все вищезазначене становить загрозу для інтересів вкладників та інших кредиторів банку", — аргументує НБУ своє рішення щодо виведення Сенс Банку з ринка.
Примітно, що протягом періоду від початку війни аргументація НБУ щодо причин можливого виведення банка з ринку змінювалась.
Певний час українська влада не форсувала питання санкцій щодо Альфа-Банку Україна. Але ближче до осені 2022 року політичне рішення щодо неприпустимості функціонування в Україні великого бізнесу родом з країни-агресорки таки було ухвалено. 30 вересня Рада національної безпеки та оборони України запровадила санкції проти низки російських бізнесменів, які раніше потрапили до санкційних списків ЄС та країн G7, зокрема і проти акціонерів українського Альфа-Банку.
А 6 жовтня Верховна Рада ухвалила закон (законопроєкт №8069), який спрощує виведення з ринку та подальшу націоналізацію системно важливих банків в умовах воєнного стану. Джерела, близькі до ініціаторів та розробників законопроєкту, стверджували, що документ розроблявся з прицілом в першу чергу на Альфа-Банк Україна.
Але вивести з ринку банк російських олігархів, керуючись згаданим законом, не вдалось. Справа в тім, що закон передбачає як причину можливої націоналізації — неплатоспроможність банку, тобто проблеми з ліквідністю. Певно, ініціатори закону розраховували, що рано чи пізно у Альфа-Банка в Україні почнуться проблеми з грішми через відтік депозитів та проблеми з обслуговуванням кредитів.
Банк і направду втрачав ліквідність починаючи з квітня 2022 року. Але падіння запасів грошей різко закінчилося в грудні 2022-го, коли, за задумом і обіцянками української влади, банк мав би бути вже націоналізований. За вказаний період запаси ліквідності (тобто вільних грошей) у банку зменшились з 6,8 млрд грн до 2,7 млрд грн. Банк ось-ось мав би стати неплатоспроможним.
Але вже в січні 2023-го ліквідність банку (який у грудні ще й встиг перейменуватися на "Сенс Банк") виросла втричі — до 8 млрд грн. Однією з причин цього, як не парадоксально, могло стати зростання впевненості клієнтів щодо майбутньої долі банку акурат перед його націоналізацією. Бо націоналізація — це не ліквідація. Ставши державним, Сенс Банк лише б додав собі "очок" в плані надійності та платоспроможності. Бо, як відомо, в Україні кошти клієнтів державних банків гарантуються на 100%. Тож наявні і потенційні клієнти банка, у випадку його націоналізації, нічого б не втратили. Звідси — і ріст клієнтських коштів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чорна мітка санкцій: чи наважиться влада націоналізувати український Альфа-Банк
Станом на 1 травня 2023 року обсяги вільної ліквідності банку становили 7,7 млрд грн. Це майже на мільярд гривень більше, ніж рік тому, на початку війни.
Мало того, незважаючи на те, що з лютого минулого року по травень року поточного вкладники-фізособи забрали з банку близько 10 млрд грн (було 50 млрд грн, а стало трохи більше 40), загальна кількість вкладників у банку виросла з близько 2,63 млн в лютому-2022 до понад 2,9 млн осіб станом на травень-2023.
Отже, стало очевидним, що спроба націоналізувати банк через його неплатоспроможність не вдалася.
Зрозумівши це і зробивши правильні висновки, влада вирішила діяти напевне, прописавши в новому законі як достатню причину для націоналізації системно важливого банку (яким є, зокрема, і Сенс банк, поряд з 14-ма іншими) факт запровадження санкцій проти банку чи його власників.
29 травня Верховна Рада ухвалила у повторному другому читанні законопроєкт № 9107-1 щодо удосконалення процедури виведення з ринку банку в умовах воєнного стану. Документ, зокрема, передбачає можливість націоналізації системно важливого банку навіть за відсутності у нього ознак неплатоспроможності. Ухвалення закону поставило, по суті, велику жирну точку в історії, що непристойно затягнулася майже на півтора року.
Фініта ля комедія
Отже, в п’ятницю, 21 липня 2023 року на підставі рішення НБУ Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) запровадив у Сенс Банку тимчасову адміністрацію.
А вже в суботу, 22 липня Міністерство фінансів України та ФГВФО уклали договір купівлі-продажу 100% акцій Сенс Банку, згідно з яким банк переходить у власність держави. Ціна купівлі — 1 гривня.
З понеділка, 24 липня, в Україні запрацював новий державний банк (поряд з іншими чотирма — Ощадбанком, Укрексімбанком, Укргазбанком і Приватбанком). В банку з’явилися нові наглядова рада і правління.
Керівництво банку було призначено Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за поданням Міністерства фінансів України та погоджено Національним банком України.
Відтепер наглядова рада Сенс Банку складається із п’яти членів: двох представників держави і трьох незалежних членів. Головою наглядової ради став Шевкі Аджунер. До складу ради увійшли як її члени: Андрій Пронченко (незалежний), Ростислав Дюк (незалежний), Андрій Свистун і Владислав Власюк.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мистецтво можливого з відомим фіналом. Альфа-Банк таки націоналізують
Головою правління призначено Дмитра Кузьміна. На посадах членів правління затверджено: Олену Зубченко (заступник голови), Олексія Шклярука (член правління, головний ризик-менеджер), Інну Тютюн (член правління) та Андрія Соколова (член правління).
Подальша доля банку і його клієнтів
Опитані Новини.LIVE експерти фінансового ринку схиляються до думки, що націоналізація Сенс Банку загалом позитивно вплине як на діяльність самого банку, так і на його клієнтів — кредиторів та позичальників.
На думку експерта з нагляду за банками Євгена Дубогриза, після націоналізації банку можна очікувати припливу коштів вкладників, насамперед юридичних осіб.
"Від самого початку повномасштабного вторгнення клієнти банку мали невизначеність щодо подальшої долі банку — виведення з ринку, націоналізація чи продаж. Тому багато клієнтів — корпоративних і роздрібних — пішли з банку. Зараз банк державний, що сприймається бізнесом і населенням як гарантія від потенційного банкрутства, щонайменше у наступні декілька років. Це приваблюватиме клієнтів", — упевнений експерт.
На думку керівника аналітичного департамента інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Паращія, ймовірно, варто очікувати зниження ставок за строковими депозитами, адже наразі банк пропонує дещо вищі ставки, ніж інші державні банки.
Крім того, очевидно, ситуація зміниться і для позичальників банку, адже Сенс Банк був відомий агресивним ставленням до тих, хто будь-що винен банку. Не виключено, що ставлення банку до своїх позичальників трохи пом’якшиться. Відповідно, платіжна дисципліна позичальників може дещо погіршитись.
"Є ризик, що певні великі позичальники погіршать платіжну дисципліну, допоки не впевняться у спроможності нового менеджменту банку діяти ефективно в юридичній площині — вигравати судові справи, швидко стягувати забезпечення за непрацюючими кредитами тощо", — каже Євген Дубогриз.
Що стосується очікуваних результатів діяльності тепер уже державного Сенс Банку, то, вважає Олександр Паращій, імовірно, варто очікувати погіршення якості кредитного портфелю та збільшення резервування під погані кредити.
"Тож цього року, імовірно, прибутки банку залишатимуться низькими, якщо тільки його не накачають депозитами державних підприємств. Якість активів теж може знизитися — через імовірно менш агресивну роботу з позичальниками", — прогнозує співрозмовник Новини.LIVE.
Тим не менше, поточний рік для банку точно має бути прибутковим. А от фінансові результати наступного року значною мірою залежатимуть від того, як вестимуть себе наявні великі позичальники.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Довга дорога до справедливості: чи зможе Україна отримати від росії компенсацію за війну
Поки що не зрозуміло, що буде зі стратегією банку — очевидно, вона має бути погоджена урядом з урахуванням стратегій та пріоритетів інших державних банків. Все залежатиме першою чергою від того, як довго уряд планує залишати цей банк у державній власності.
Уряд уже заявив, що не збирається довго тримати Сенс Банк у державній власності, а має намір продати його приватним акціонерам, як тільки для того складуться відповідні обставини.
Проти збільшення частки держави у банківському секторі активно виступає Міжнародний валютний фонд. Але, на жаль, приклади успішної приватизації великих державних банків в Україні відсутні.
"Якщо раніше одним із факторів була політична воля, то зараз додається куди більш вагомий фактор невизначеності в умовах війни. Це не дозволяє розраховувати на інвестора в найближчому майбутньому", — пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.
За оцінками Олександра Паращія, новий державний банк можна або продати дуже швидко і за вельми скромну ціну (до 1 млрд гривень), або сподіватися на збільшення його привабливості та продаж від 100 млн доларів після війни. Який варіант вибере український уряд — наразі невідомо.
Радує те, що принаймні найближчим часом державі, швидше за все, не доведеться додатково витрачатися на докапіталізацію свого нового дітища. За прогнозом Євгена Дубогриза, виходячи з поточної та очікуваної прибутковості банку, найближчі півтора роки капіталу має бути достатньо.
Що ж стосується можливих виплат попереднім власникам банку, то якщо вони й відбудуться, то лише з коштів, отриманих від репарацій з країни-агресора. Але це вже окрема історія.
Читайте Новини.LIVE!
