Розкриття даних про кінцевих бенефіціарів: кого торкнеться та перелік документів

Бізнес в Україні — компанії зобов'язали розкрити дані про кінцевих бенефіціарів
Людина працює в офісі. Фото: Unplush

В Україні керівники підприємств нестимуть адміністративну відповідальність за ненадання або несвоєчасне подання державному реєстратору відомостей про кінцевих бенефіціарних власників. Зокрема, невдовзі почне діяти порядок надання документів для підтвердження даних.

Про це інформує Нотаріальна палата України.

Читайте також:

Розкриття даних про кінцевого бенефіціара

Як зазначається, з 17 липня поточного року набере чинності наказ Міністерства юстиції № 2211/5, який затвердив "Порядок надання юридичною особою пояснень та/або документів для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи, а також порядок їх розгляду".

Документ передбачає те, як виглядатиме механізм надання юрособою держреєстратору юридичних осіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань відповідних пояснень чи документів, а також саму процедуру їх розгляду держреєстратором, а саме:

  • держреєстратор упродовж трьох робочих днів з дня внесення до Єдиного держреєстру відмітки про можливу недостовірність даних про КБВ чи структуру власності юрособи повинен направити юрособі вимогу;
  • вимогу має підписати держреєстратор та направити за місцезнаходженням юрособи, вказаним у Єдиному держреєстрі, рекомендованим поштовим листом;
  • компанії та підприємства мають упродовж десяти робочих днів з дати одержання такої вимоги надати держреєстратору пояснення, а також документи для підтвердження інформації про КБВ та структуру власності юрособи;
  • пояснення та підтверджувальні документи мають надаватися чи надсилатися (рекомендованим листом) юрособою держреєстратору у паперовому форматі;
  • держреєстратор упродовж двох робочих днів після одержання від юрособи пояснень та підтверджувальних документів має розглянути їх.

Фахівці зауважують, що пояснення має підписати керівник компанії чи особа, уповноважена діяти від її імені. У ньому має бути вказана:

1. Достовірна інформація про КБВ юрособи:

  • прізвище, ім'я, по батькові;
  • дата народження;
  • держави громадянства або підданства;
  • серія, номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство/підданство, зокрема, закордонний паспорт громадянина України;
  • унікальний номер запису в Єдиному держдемографічному реєстрі (якщо є);
  • офіційне місце проживання;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (якщо є);
  • рівень/частка бенефіціарного володіння (вигода, інтерес, вплив);

2. Структура власності юрособи за формою та змістом, визначеними законодавством;

3. У разі спростування ймовірної недостовірності даних про КБВ та структуру власності юрособи, що міститься в Єдиному держреєстрі, — обгрунтування, підкріплене документами, що підтверджують дані факти;

4. Якщо підтверджено недостовірність відомостей про КБВ та структуру власності юрособи з Єдиного держреєстру, — причини несвоєчасного оновлення даних юрособою;

5. Перелік підтверджувальних документів, додані до пояснення для підтвердження відомостей;

6. Дата підписання пояснення.

Підтверджувальними документами можуть бути виключно отримані з офіційних джерел та дійсні на момент подання, які містять усі ідентифікаційні дані. Копії документів повинні бути завірені підписом керівника юрособи чи уповноваженою особою.

Пояснення та документи потрібно надавати та надсилати держреєстратору у паперовій формі.

Більше про бізнес

Нагадаємо, з 1 серпня 2023 року в Україні можуть стартувати перевірки бізнесу. Це станеться у разі розблокування у Верховній Раді законопроєкту №8401, який повертає систему оподаткування, що діяла до війни.

Також ми писали, що з липня 2023 року Податкова служба України має право запитувати фінансову інформацію за рахунками. За ігнорування передбачене покарання у вигляді штрафів на десятки тисяч гривень.

Мін'юст бізнес документи компанії інформація нотаруіс