Чому падала гривня і що її чекає далі
Поділитися
Серпень запам’ятався українцям американськими гірками на готівковому валютному ринку. Після тримісячної стабільності (починаючи з травня) з кінця липня готівкову гривню трясе. Протягом останнього літнього місяця гривня в банках та валютних обмінниках встигла побувати на значеннях, близьких до офіційного курсу (36,6), піднятися до ледве не 39 і знову впасти до менш ніж 37 за долар.
Новини.LIVE розбиралися з причинами такої поведінки української валюти та спробували спрогнозувати долю гривні до кінця року і на рік наступний.
Варто зазначити, що йдеться саме про готівковий курс гривні, а не офіційний курс Національного банку, оскільки офіційний курс залишається незмінним з 21 липня 2022 року і становить 36,5686 гривні за долар.
Чому трясло гривню
Пояснення НБУ
В Національному банку України стверджують, що серпневі короткострокові курсові коливання на готівковому ринку були ситуативними. Вони пов'язані, зокрема, з сезонним чинником. Так, зазвичай саме наприкінці серпня — на початку вересня дрібні аграрії переводять частку виручених за реалізовані товари гривневих коштів у іноземну валюту до наступної посівної.
Іншим чинником могли бути результати діяльності правоохоронних органів з наведення ладу на ринку небанківських фінансових установ, що здійснюють валютно-обмінні операції.
Загалом, заспокоюють в НБУ, ситуація на готівковому валютному ринку України залишається стійкою. Попри серпневі коливання різниця між безготівковим та готівковим курсом є помірною. Ба більше, для її мінімізації Національний банк застосував додаткові інструменти.
Так, із 29 серпня вперше з початку повномасштабної війни банки отримали можливість продавати безготівкову іноземну валюту населенню без підтвердження підстав чи зобов’язань для проведення такої операції. Відповідні операції здійснюватимуться за курсом, установленим банком, у межах щомісячного ліміту в розмірі 50 тис. грн в еквіваленті в одному банку.
Також вдвічі збільшено (зі 100 тис. грн до 200 тис. грн в еквіваленті) щомісячний ліміт на купівлю населенням безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на депозит від трьох місяців. Нагадаємо, що такий інструмент доступний громадянам із 21 липня 2022 року.
"Такі зміни сприятимуть переорієнтації частини попиту населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції з продажу безготівкової валюти банками є зручнішими та безпечнішими. Це сприятиме зменшенню різниці між готівковим та безготівковим курсом", — переконані в НБУ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка Незалежності: чого досягла і що втратила Україна за 32 роки
Крім того, запевняє регулятор, він має достатній досвід та набір інструментів, а також високий рівень міжнародних резервів, щоби й надалі забезпечити стійкість валютного ринку, у тому числі його готівкового сегменту. За необхідності НБУ готовий застосувати додаткові заходи для мінімізації множинності обмінних курсів.
"Курсовій стійкості сприятимуть також зусилля НБУ для забезпечення привабливості заощаджень в гривні, які обмежуватимуть попит на іноземну валюту. Ставки за строковими гривневими депозитами банків для населення строком від 3 до 12 місяців в середньому по системі становлять близько 15%, що збільшує стимули для громадян зберігати заощадження у національній валюті", — зазначають в НБУ.
Як коливання курсу гривні пояснюють експерти
За словами директора департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку Олександра Печерицина, на динаміку курса гривні протягом останнього місяця літа одночасно вплинули декілька факторів. Серед них — сезонні, які характеризують зростання попиту від населення на готівкову валюту під час літніх відпусток, а також від фермерів під час збиральної кампанії.
Також було декілька одномоментних факторів. Серед останніх слід відзначити зменшення кількості точок продажу готівкової валюти через низку заходів Нацбанку щодо впорядкування ринку. Це могло створити ілюзію можливого дефіциту валюти.
"В другій декаді серпня НБУ анулював ліцензії двом небанківським установам: ФК "Ріальто" та ТОВ "Фінод". Фактично готівковий валютний ринок отримав тимчасовий 30% провал в обсязі операцій у зв'язку з цими діями. Сформувався великий відкладений незадоволений попит, який здетонував ринок, викликавши зростання курсу долара", — уточнює фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.
Іншим можливим драйвером курсових гойдалок було оприлюднення валютної стратегії Нацбанком щодо поступового зняття валютних обмежень і переходу до режиму плаваючого курсу. Ці меседжі могли стати каталізатором збільшення середньострокових девальваційних побоювань.
"Анонсовані Національним банком кроки щодо валютних послаблень асоціюються зі сценарієм поступового знецінення гривні, через що й спостерігався підвищений попит на валюту та відповідне підвищення курсу", — пояснює керівник служби продажу казначейських продуктів Банку Авангард Юрій Крохмаль.
Не слід відкидати й спекулятивного фактору, коли небанківські оператори готівкового ринку намагалися скористатись моментом підвищеної волатильності курса гривні для фіксації своїх прибутків, що могло додатково підбурити ажіотаж на ринку.
Проти стабільності національної валюти грав і факт зупинки так званої зернової угоди щодо експорту української агропродукції через чорноморські порти. Багато агровиробників практично зупинили експорт власної продукції.
Мало того, проблеми з експортом спостерігаються і в інших галузях економіки, навіть в секторі ІТ, нагадує Андрій Шевчишин. Отже, об’єми валютної виручки падають. При цьому імпорт тримається на високих рівнях. Як наслідок – підвищений попит на валюту на тлі зменшення її надходжень в країну. А звідси — девальваційний тиск на курс гривні.
Що далі буде з гривнею
Слово — НБУ
Національний банк традиційно не надає прогнозів щодо обмінного курсу гривні.
Водночас стратегія НБУ щодо пом’якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування передбачає, зокрема, що курсова стійкість залишатиметься важливим пріоритетом на шляху переходу до більшої гнучкості обмінного курсу гривні.
В НБУ зазначають, що перехід до більшої гнучкості обмінного курсу відбудеться лише тоді, коли будуть забезпечені належні передумови, що дозволить мінімізувати шоки та зберегти стійкість валютного ринку.
Національний банк, визначаючи, чи сформовані передумови, приділятиме увагу оцінці розвитку таких ключових параметрів:
- інфляція та інфляційні очікування;
- рівень міжнародних резервів і стійкість валютного ринку;
- процентні ставки у реальному вимірі (включаючи рівень облікової ставки та привабливість гривневих інструментів);
- параметри фінансової стабільності.
"Метою Національного банку є збереження курсової стійкості та поступове посилення адаптивності української економіки. Саме тому НБУ орієнтується на передумови, а не на часові межі. Протягом останніх місяців є суттєвий прогрес за всіма цими напрямами, однак ще не всі передумови сформовані повною мірою", — пояснюють в НБУ.
Там також зазначають, що на перших етапах переходу до гнучкості обмінного курсу не йдеться про повне "відпускання" курсу та перехід до вільного плавання. Це — довгострокова стратегічна мета. Натомість, коли будуть сформовані необхідні передумови, Національний банк зможе перейти саме до більшої гнучкості обмінного курсу.
За такого режиму НБУ і надалі лишатиметься присутнім на ринку, щоб компенсувати перманентну нестачу валюти на ринку та згладжувати курсові коливання. Завдяки цьому курс зможе коливатися в обидва боки — не лише послаблюватися, а й зміцнюватися, реагуючи відповідним чином на зміну саме балансу попиту та пропозиції на валютному ринку.
Прогнози експертів
Теоретично фундаментальні причини для девальвації гривні лишаються, оскільки дефіцит зовнішньої торгівлі України (переважання імпорту над експортом) є помітним, і він в поточний момент має тенденцію до розширення.
Проте, зазначає Олександр Печерицин із Райффайзен Банку, всі ці дисбаланси повністю нівелюються притоками іноземної валюти від міжнародної допомоги, котра не лише перекриває можливий дефіцит іноземної валюти, а й дозволяє далі зміцнювати резерви Нацбанку, що надає додаткової стійкості ринку.
Які фактори ослаблюватимуть гривню в осяжному майбутньому?
По-перше, скасування зернового коридору і атака на експортну інфраструктуру послаблять експортні потоки (принаймні тимчасово) і збільшать дисбаланси на валютному ринку.
Крім того, сезонні фактори і меседжі від НБУ щодо послаблення валютних обмежень підвищать девальваційні очікування наприкінці року. А впровадження цих послаблень може підвищити попит на валюту.
Не варто забувати також про можливий негативний ефект на гривню при подальшому активному зниженню облікової ставки, а також при збільшенні енергетичного імпорту як під впливом сезонних факторів, так і через можливі додаткові ризики блекауту.
"Усі ці фактори вказують на можливість збільшення дефіциту валюти на ринку до кінця року, що може вплинути на рішення НБУ щодо девальвації. Проте ці дисбаланси теоретично можуть все-таки стримуватись посиленням інтервенцій Нацбанку", — резюмує Олександр Печерицин.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ціна війни: в якому стані економіка України зустріла річницю Незалежності та що буде далі
Андрій Шевчишин очікує до кінця року девальвацію гривні, контрольовану Національним банком.
"Базовим сценарієм розглядаю зміну фіксованого курсу гривні з поточних рівнів у зону 41,5 грн за долар. Також можливий сценарій переходу до плаваючого курсоутворення, але у фіксованому діапазоні 41-42, що загалом може призвести до розширення спреду на ринку", — прогнозує фінансовий аналітик.
На думку голови правління БО "Ліга банків України", експертки у сфері фінансів Олени Коробкової, діапазон обмінного курсу готівкового долара у вересні залишиться в межах 37,50 – 39,00 гривні за долар.
"Що ж стосується 2024 року, то варто тверезо усвідомлювати, що невизначеність залишається. Ми всі залежимо від безпекової ситуації, яка не може бути описана економічними формулами", — говорить експертка.
Наразі не лише Україна, а й наші міжнародні партнери готують бюджети на наступний рік. За умови, що обсяг зовнішньої фінансової допомоги Україні наступного року буде збережено принаймні на рівні 2023-го, суттєвих коливань курсу гривні в 2024 році бути не повинно.
Читайте Новини.LIVE!
