Ціна війни: в якому стані економіка України зустріла річницю Незалежності та що буде далі
Поділитися
Півтора року війни не могли не вплинути на всі сфери життя українців. Економіка — не виняток. Економічне тло життєдіяльності країни міняється і за суттю, і за формою. Можна стверджувати, що суттєві зміни структури економіки відбудуться ще до кінця війни. А після війни економіка України точно не буде такою, якою була три десятиліття до війни. І навіть не залишиться такою, як під час війни.
Як війна впливає на економіку України
Від початку війни Україна втратила значну кількість великих підприємств, які забезпечували суттєву частку валового внутрішнього продукту (ВВП). Значна частина сільськогосподарських земель замінована — використовувати цю землю наразі неможливо. Україна втратила частину експортних ринків.
Професор Київської школи економіки, президент CFO Club Ukraine Михайло Колісник констатує: якщо в Україні гірше працює економіка, то й українська продукція, попри відкриті двері Європейського Союзу та інших ринків, оцінюється з більшим ризиком. Це стосується і сфери послуг, зокрема IT. Деякі закордонні замовники відмовляються від послуг українських програмістів лише через факт війни.
"Під час війни інвестори не поспішають вкладати кошти в українську економіку попри те, що вартість українських активів значно впала. Суверенний ризик України на сьогоднішній день оцінюється на рівні 17-18% річних. Це означає, що Україна змушена платити за своїми борговими цінними паперами на 17-18% річних більше, ніж платять за аналогічними паперами розвинені країни", — пояснює "математику війни" співрозмовник Новини.LIVE.
Через значний відтік населення в Україні дуже впало споживання. Це призводить до того, що закривається багато дрібних бізнесів, бо просто немає попиту на їхні товари і послуги.
Серед позитивів ситуації — збільшення витрат на оборону. В результаті, збільшуються доходи частини населення, задіяної у військово-промисловому комплексі.
З іншого боку, треба розуміти, що держава оперує обмеженим об’ємом коштів. І якщо значна частина бюджетних коштів витрачається на ВПК, то це означає, що на інших статтях витрат доводиться економити. В результаті, споживання падає.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Економіка Незалежності: чого досягла і що втратила Україна за 32 роки
Зміна співвідношення доходів різних верств населення призвела до диспропорцій інфляційних процесів. Іншими словами, якщо у частини населення різко зростають доходи, то зростають і ціни, які частково "з’їдають" ці доходи.
Також маємо значну проблему з людськими ресурсами — частина населення мобілізована на війну, а частина виїхала за кордон. Знайти співробітників на підприємства буває дуже важко. Оплата їхньої праці зростає. А для економіки не дуже добре, коли оплата зростає без підвищення продуктивності праці, каже Михайло Колісник.
Старший економіст центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський зазначає, що, згідно з результатами дослідження, проведеного минулого року, близько 57% тих, хто наразі залишається в Україні, не збираються тут залишатися, якщо загроза подальшого військового конфлікту не зникне.
"Якщо Україна переможе у війні, але нас не візьмуть до НАТО, а Росія залишиться такою, якою вона є зараз, то з великою ймовірністю нас очікуватимуть подальші військові загрози, високий рівень мобілізації населення, величезний військовий бюджет, тотальна військова підготовка тощо", — застерігає експерт.
В такому випадку нинішні втрати людського капіталу через виїзд за кордон стануть безповоротними. Крім того, додатково може виїхати ще частина населення — найбільш креативного класу.
Якщо війна закінчиться повною перемогою, і, за оптимістичного сценарію, близько двох третин біженців повернуться в Україну, буде дійсно бурхливе відродження, про яке багато хто мріє і для чого багато робиться зараз, то, можливо, економічні умови життя в Україні стануть кращими, ніж в деяких сусідніх країнах (якщо порівнювати за паритетом купівельної спроможності). Тоді в Україну можуть повернутися ще більше людей.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи справді Україна втрачатиме по 20 млрд доларів протягом десяти років через неповернення жінок-біженок
Разом з тим, є багато поганих сценаріїв розвитку подій, які краще публічно не обговорювати. Але за умови реалізації цих сценаріїв говорити не буде про що.
За словами заступника директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослава Жаліло, глибоке скорочення виробництва, насамперед у стратегічно важливих сегментах (таких як металургія та хімічна промисловість) — дається взнаки зокрема у втраті валютних надходжень та високому безробітті. А ще скорочення виробництва буде відчутно у період повоєнного відновлення, коли продукція буде потрібна для внутрішнього ринку.
Переобтяженість бюджету видатками веде до нарощування зовнішнього боргу. Натомість сповільнюються фінансові обороти всередині країни через брак мотивації для економічної активності та осідання коштів у банківській системі. Це гальмує використання наявного економічного потенціалу, констатує співрозмовник Новини.LIVE.
Із позитивного — в економіці чіткіше окреслюються основи стійкості, бізнес розширює адаптаційну спроможність, відбувається перебудова з орієнтацією на потреби оборони та відновлення.
Чого чекати далі
Зважаючи на нарощування темпів відновлення, є перспектива досягнення економічного зростання вже у 2023 році, що в принципі нескладно порівняно з катастрофічними показниками економіки в 2022 році. Хоча є значні ризики. Насамперед — нове випробування стійкості енергосистеми при відновленні ворожих атак, а також спроможність України компенсувати вихід Росії із зернової угоди та руйнування портової логістики.
Потужне зовнішнє фінансування дозволятиме зберігати курсову стійкість гривні, проте, у разі рішення НБУ про скасування фіксованого курсу, можливе розширення спекулятивних коливань, особливо враховуючи масивні вільні ресурси у банківській системі. Це може стати додатковим інфляційним чинником.
Інфляцію на продовольчому ринку продовжуватиме гальмувати обмежена купівельна спроможність населення. Проте зростання витрат тиснутиме на ціни, і в межах однозначної інфляції економіка навряд втримається, вважає Ярослав Жаліло. Особливо — якщо все ж таки вдасться влити бодай частину акумульованого у банках ресурсу в економіку, що дуже потрібно.
Загалом, сходяться на думці експерти, величезне значення продовжує відігравати безпековий чинник та ситуація на фронті. Власне, від цього залежатимуть і надходження до країни іноземного фінансового ресурсу на відновлення. А це, своєю чергою, відбиватиметься на економічній активності.
Трохи цифр
Михайло Колісник з Київської школи економіки нагадує, що минулого, 2022-го, року економіка України скоротилася майже на третину. В поточному ж році падіння складе близько 10-15% ВВП.
Що стосується інфляції — за даними українського уряду, минулого року вона становила близько 23-24% (згідно з розрахунками на основі вартості споживчого кошика). За даними ж Світового банку, який рахував за дефлятором ВВП, інфляція становила 34%.
"Для боротьби з інфляцією НБУ минулого року підняв облікову ставку до 25%. Щоправда, нещодавно регулятор знизив ставку до 22%. Зниження облікової ставки — це позитивний сигнал для економіки. Але буде ще краще, якщо ставка знижуватиметься й надалі", — констатує співрозмовник Новини.LIVE.
Що стосується споживчого кошика, то наразі маємо вже 4-5% споживчої інфляції з початку року. І хоча Національний банк штучно утримує курс гривні, ріст цін все одно відбувається, хоча й не так сильно, як минулого року.
За прогнозами уряду, ріст споживчих цін в 2023 році може становити близько 12-14%. Михайло Колісник очікує інфляцію від 15% до 20%, а ВВП впаде на 5-10%.
Наступний, 2024-й, рік загалом має бути більш сприятливий, ніж поточний. Можливо, буде навіть ріст ВВП на рівні 1-2%. Але це не означатиме суттєвого економічного росту — просто маємо низьку порівняльну базу поточного року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Національний банк знизив облікову ставку: що це означає і чого чекати далі
Долар може вирости щодо гривні. За позитивного сценарію — курс долара коливатиметься в діапазоні 40-45 гривень.
Чому курс гривні буде знижуватись? Тому що торгове сальдо України є негативним і продовжує погіршуватись. Іншими словами, ми більше імпортуємо, ніж експортуємо.
"В Україні немає довготермінових факторів і підстав для укріплення гривні. В довгостроковій перспективі долар може тільки посилюватися, а гривня – повільно ослаблюватися", — переконаний вчений.
В короткостроковій перспективі можливе навіть незначне посилення гривні за рахунок суттєвих валютних надходжень в країну у вигляді міжнародної фінансової допомоги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи повинна держава витягувати на своїх плечах великий бізнес під час війни
В разі перемоги у війні Україну очікуватимуть потоки інвестицій. Але це будуть гроші від іноземних урядів та міжнародних організацій на відбудову інфраструктури. Для розвитку ж бізнесів потрібні капіталовкладення від приватних інвесторів. А з цим можуть бути проблеми, бо у закордонних інвесторів є широкий вибір країн — потенційних конкурентів України, наприклад Мексика чи Єгипет.
Проблема для України — не нова. Вона існувала і до війни. І тим гірше для України. За 30 років ми не знайшли достатніх внутрішніх стимулів для суттєвого покращення інвестиційного клімату. Тож Україні є над чим працювати.
Читайте Новини.LIVE!
