"Друга пенсія" відкладається — що чекає на пенсійну реформу

Народні депутати у Верховній Раді провалили у першому читанні законопроєкт про пенсійну реформу. Документ щодо запровадження так званої "другої пенсії" (накопичувальне пенсійне забезпечення) не набрав необхідної кількості голосів.

Про це розповів заступник голови Фінансового комітету ВРУ Ярослав Железняк ("Голос"). 

Що чекає на пенсійну реформу

За словами представника Фінкомітету, за законопроєкт проголосували тільки 214 нардепи. З огляду на це, документ відправили назад ініціаторам — групі народних депутатів, з-поміж яких голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Автори мають доопрацювати законопроєкт.

Він зауважив, що запровадження в рамках Пенсійної реформи "другої пенсії" українським громадянам "не світило" у будь-якому разі, оскільки недавно Міжнародний валютний фонд (МВФ) у Меморандумі про співпрацю затвердив нові вимоги в тексті документа. Згідно з ними, влада мусить оптимізувати соціальні витрати та утриматися від підвищення соціальних стандартів у наступні роки. Перешкоди дві:

• в МВФ є конкретна норма, що "будь-які зміни в рамках пенсійної системи повинні бути узгоджені зі Світовим банком";
• через війну в країні незрозуміла ситуація з демографією, через що здійснення відповідних розрахунків не є можливим.

"Парламент провалив у першому читанні голосування по Закону про накопичувальне пенсійне забезпечення. Але я не думаю, що навіть у разі прийняття був би шанс для закону в найближчому майбутньому", — пояснив Железняк.

Ситуацію з голосування прокоментував голова Фінансового комітету Данило Гетманцев ("Слуга народу").

"Пенсійну реформу провалили в першому читанні. Популізм та безвідповідальність, на жаль, у цьому раунді перемогли. Сумно", — повідомив він.

Норми законопроєкту про накопичувальну пенсію

Відхилений парламентом документ запроваджував в Україні обов'язкові пенсійні накопичення для працівників. З відповідних накопичень поруч зі звичайними пенсійними виплатами у майбутньому мали нараховувати "другу пенсію". Зокрема, участь у програмі мала бути:

• для фізособ-підприємців (ФОП) — добровільною;
• для всіх інших категорій громадян до 55 років — обов'язковою.

За проєктом, розмір накопичувального внеску мав залежати від заробітної плати. А саме:

• у 2023 році — 1%;
• у 2024 році — 1,5%;
• у 2025 році — 2%.

Окрім того, внески мала дофінансувати держава на паритетних засадах. У підсумку сума мала подвоїтись за рахунок державного бюджету.

Таким чином, запровадження накопичувального рівня пенсійної системи передбачалось на тлі подальшого функціонування солідарної системи. Відтак, звичайні пенсійні виплати українцям зберігалися б.

В оновленому Меморандумі з МВФ зазначається, що український уряд має заморозити виплати на колишньому рівні. Влада мусить напрацювати концепцію запровадження додаткового рівня пенсійної системи в країні. Проте це може бути реалізовано виключно за наявності соціально-економічних передумов.

Що ще варто знати

Нагадаємо, раніше українська влада планувала запровадити накопичувальні пенсії та реалізувати реформу щодо єдиного соціального внеску (ЄСВ). У підсумку це дозволило б суттєво збільшити розмір пенсій.

Ми також повідомляли, що Пенсійний фонд України оприлюднив дані про середню пенсію станом на 1 квітня 2024 року. В Україні загалом налічується 10,2 мільйона пенсіонерів, а середня виплата становить 5 743 гривні.