Поновлення довоєнних податків і перевірок бізнеса: хто (не)виграє більше і чому інакше не можна
Поділитися
З 1 серпня в Україні скасовано воєнні податкові пільги та спецгрупу єдиного податку. Крім того, поновлюються податкові перевірки бізнесу.
Податкові "новації" запроваджуються Законом України від 30 червня 2023 року №3219-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану", направлених на виконання Україною зобов’язань перед Міжнародним валютним фондом. 26 липня Президент підписав цей Закон, а 28 липня його опубліковано в "Голосі України".
Довоєнні податки і перевірки частково відновлюються
Про те, що чекає на платників податків через скасування пільг, докладно розповіла Державна податкова служба.
Зокрема:
- скасовується можливість для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб бути платниками єдиного податку ІІІ групи із застосуванням ставки єдиного податку у розмірі 2 % від суми доходу — так званої спрощеної системи з особливостями оподаткування;
- скасовується можливість для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати єдиний податок (крім тих, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або на тимчасово окупованих територіях України, станом на дату початку бойових дій, або тимчасової окупації);
- відновлюються довоєнні терміни надання контролюючими органами індивідуальних податкових консультацій та розгляду скарг платників податків на рішення контролюючих органів;
- відновлюються терміни надання платниками податків відповідей на запити контролюючих органів.
Також продовжується мораторій на проведення документальних перевірок платників податків та перевірок платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім перевірок: бюджетного відшкодування; за заявою платника та за скаргою останнього; ліквідації (припинення юридичної особи/ підприємницької діяльності); на заперечення до акту; у разі дисциплінарного провадження; трансфертного ціноутворення; міжнародного оподаткування; перевірок нерезидентів; валютного законодавства.
Передбачаються перевірки лише трьох категорій платників податків — тих, які здійснюють діяльність у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції; у сфері грального бізнесу; надання фінансових і платіжних послуг.
Збережено право добровільної сплати єдиного податку для платників 1-2 групи, що мали податкову адресу на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях.
Звільняються від оподаткування ПДФО суми доходу, отриманого як компенсація за об’єкт нерухомого майна, пошкодженого/знищеного внаслідок бойових дій.
Також з 1 серпня вступає в силу норма про звільнення від фінансової відповідальності за порушення у сфері використання реєстраторів розрахункових операцій (крім відповідальності за порушення порядку здійснення розрахункових операцій при продажу підакцизних товарів), якщо вони були вчинені на територіях бойових дій (в тому числі можливих бойових дій) та на окупованих територіях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Корупція, зарплати військовим, контрабанда та бек-офіси. Велике інтерв'ю з Ярославом Железняком
Що це дасть державі
В Міністерстві фінансів на запит Новини.LIVE зазначають, що з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну було вжито низку нагальних заходів з метою забезпечення протистояння викликам, які постали перед платниками податків. Зміни до законодавства з питань оподаткування в першу чергу були направлені на підтримку суб’єктів господарювання і дозволили бізнесу продовжити роботу на початку повномасштабного вторгнення РФ.
Проте триваюча війна вимагає комплексного перегляду податкових виключень для створення більш ефективної та справедливої податкової системи, зазначають в Мінфіні. Важливим кроком на цьому шляху є пошук балансу між забезпеченням фінансування найбільш критичних статей бюджету — видатків на безпеку та оборону, та стимулюванням відновлення економіки.
"Слід зауважити, що в умовах воєнного стану податкові надходження насамперед забезпечують потреби країни на здійснення оборонних заходів. Україна отримує кошти від міжнародних донорів виключно на забезпечення фінансування соціальних та гуманітарних видатків", — зазначають у відомстві.
Відновлення довоєнного режиму оподаткування не передбачає підвищення податків та не вводить нові ставки податків — просто з 1 серпня обмежується дія окремих законодавчих норм, запроваджених на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
В Мінфіні підрахували, що відновлення оподаткування сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів у 2023 році на суму близько 8 млрд гривень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні відновлено довоєнні податки і перевірки бізнесу: що саме змінилося з 1 серпня
Старший юрист практики податків/транзакційного та міжнародного оподаткування юркомпанії Arzinger Денис Ерсой нагадує, що повернення до довоєнних правил оподаткування — це результат переговорів між Україною та МВФ, який закріплено у відповідному меморандумі.
"Можливо, ми і далі б жили з податковими пільгами, з поступовим їх скасуванням та оновленням, але це точно не той сценарій, який задовільнив би наших міжнародних партнерів та основних донорів", — констатує співрозмовник Новини.LIVE.
Взагалі, зазначає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень "CASE Україна" Дмитро Боярчук, не зрозуміло, чому на початку війни податки було різко знижено, тоді як війна — справа дуже дорога.
"Станом на зараз половина наших витрат покривається платниками податків інших країн. Щоб так не продовжувалось, нам і рекомендували відновили довоєнний режим оподаткування", — пояснює дії держави експерт.
Юрист юрфірми "SDM Partners" Андрій Полешко в коментарі Новини.LIVE так пояснює дії держави: в умовах, коли економічне життя країни стало більш стабільним внаслідок успішної протидії військовим загрозам та налагодженню нових бізнес-зв’язків, держава вважає за можливе відмовитися від частини наданих бізнесу для його підтримки в кризовій ситуації пільг.
Відтак, зростає обсяг податкових зобов’язань платників, а також рівень контролю за їхньою діяльністю з боку держави. При цьому пільги щодо суб’єктів господарювання, які несуть найбільші воєнні ризики, перебуваючи в зоні бойових дій, зберігають чинність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В Україні сповільнилось падіння економіки. Що далі?
Що це (не)дасть бізнесу
Опитані Новини.LIVE експерти констатують: що добре державі, то не завжди добре для бізнесу.
Як зазначає Денис Ерсой з Arzinger, переваги, які отримає держава від повернення до довоєнних правил оподаткування, є водночас втратами для бізнесу.
Зокрема, бізнес втратить можливість користуватися привабливими податковими пільгами та звільненням від відповідальності (штрафів) за вчинення деяких порушень. При цьому податкове навантаження може відчутно зрости. Деяких платників це може мотивувати на різні шляхи ухилення від сплати податків.
"Розуміючи цю ситуацію, Податкова під час перевірок, скоріше за все, буде детально вивчати всі операції і донараховувати податки, якщо виявить ознаки порушень. Як наслідок — добросовісним платникам також потрібно буде підготуватися до прискіпливої уваги податкової під час перевірок", — попереджає юрист.
Звісно, перевіряти поки що будуть не всіх, і до плану-графіку перевірок включатимуть обмежене коло платників — фінансові установи, організаторів азартних ігор, торговців підакцизними товарами. У той же час Закон №3219-IX передбачає можливість проводити планові перевірки тих платників, що відповідають критеріям ризиковості — наприклад, коли заробітні плати працівників нижчі за середній показник по галузі в регіоні або коли обсяг сплати податків бізнесу нижчий за середній по галузі.
"У багатьох підприємців прибутки значно зменшилися, що призвело як до зменшення заробітних плат працівників, так і до зменшення суми сплачених податків. Відповідно, до таких підприємців потенційно можуть навідатися податківці з плановою перевіркою", — не виключає співрозмовник Новини.LIVE.
Також варто згадати про потенційні складнощі з переходом на сплату інших податків та зборів. Так, у Законі доволі детально прописані правила переходу зі сплати 2% єдиного податку на сплату податку на прибуток та ПДВ. Однак, у регіонах представники податкової можуть по-різному тлумачити ці правила, що може викликати неприємні сюрпризи для платників.
Крім того, можливі технічні проблеми під час саме автоматичного переведення платників зі спеціальної групи на сплату інших податків. Автоматичні процеси такого масштабу проводяться не часто, тому не можна виключати технічних збоїв. У таких ситуаціях платникам може знадобитися докласти певних зусиль для виправлення помилок та відстоювання своєї позиції. Звісно, усі ці часові, людські та матеріальні витрати ляжуть на плечі бізнесу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сплата податків: як відрізняються ставки в Україні та країнах ЄС
Як зазначає адвокат юридичної фірми "Ілляшев та Партнери" Дмитро Лазебний, податкова перевірка — це завжди стрес для будь-якого бізнесу.
Якщо податкові органи агресивно впроваджуватимуть податкові зміни, то цілком можливе настання негативних наслідків — закриття бізнесу (з подальшим його переведенням за кордон або без такого).
"Солодкою пігулкою є спрощення форми чеку реєстраторів розрахункових операцій та зменшення штрафів — 25% та 50% вартості товару замість 100% і 150% відповідно. Мова йде про зменшення штрафних санкцій за незастосування РРО/ПРРО, невидачу розрахункового документу або видачу розрахункового документа на неповну суму покупки, що застосовуються до ФОП - платників єдиного податку", — підбадьорює Дмитро Лазебний.
Керуючі партнери юридичної компанії "Муренко, Курявий і Партнери" Нікіта Муренко та Олександр Курявий нагадують про скарги бізнесу на збільшення тиску з боку силовиків під час війни. Особливої уваги ця тема заслуговує в останні місяці. Юристи впевнені, що наявна в Україні система перевірок є небезпечною для бізнесу та інвесторів.
"Неодноразово бізнес заявляв, що система перевірок поряд з відсутністю системи залучення інвестицій призводять до зниження інвестиційного потоку в країну та відтоку капіталу до більш сприятливих ринків", — каже Нікіта Муренко.
Податкові перевірки — це завжди додатковий тиск на бізнес. Окрім цього, це додаткове навантаження на фіскальні органи.
"Враховуючи дію в Україні негласного правила "презумпції винуватості платника податків" та випадки плати перевіряючим хабарів на місцях, сама держава зменшує інвестиційну привабливість України для інвесторів з-за кордону та збільшує відхід бізнесу у тінь", — додає Олександр Курявий.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Олігархічно-кланова система — більш небезпечний ворог, ніж росіяни в окопі, — інтерв’ю з Гетманцевим
Особливо засмучені фактом поновлення довоєнного рівня оподаткування підприємства аграрного сектору.
Як зазначає заступниця гендиректора з адвокації Українського клубу аграрного бізнеса Марія Ревенко, війна завдала великої шкоди агросектору України, через що аграрний бізнес сьогодні знаходиться на межі своєї рентабельності. Тут — і дороговартісна та проблемна логістика, і блокування податкових накладних, і зменшення посівних площ, що своєю чергою веде до зміни експортного потенціалу. Тут — і низькі внутрішні ціни, які не покривають собівартості продукції, і подорожчання ресурсів, необхідних для вирощування сільськогосподарських культур, і висока вартість зберігання зерна.
Аграрії упевнені, що скасування податкових пільг, які було запроваджено на період дії воєнного стану, призведе до зменшення можливостей аграрних підприємств продовжувати господарську діяльність. На тлі зупинки "зернового коридору" та експортних обмежень на українську агропродукцію в Європі перспективи для вітчизняного агробізнесу вимальовуються не дуже райдужні.
Хоча, звичайно, у випадку з поновленням довоєнного режиму оподаткування і перевірок бізнесу маємо справу з більш складним балансом мотивів держави, бізнесу і міжнародних партнерів України.
Читайте Новини.LIVE!
