В Україні сповільнилось падіння економіки. Що далі?

За підсумком перших трьох місяців поточного року українська економіка впала на 10,5%, якщо порівнювати з першим кварталом року початку повномасштабної війни. В Міністерстві економіки запевняють, що могло бути і гірше. Перша віцепрем’єр-міністр - міністр економіки Юлія Свириденко нагадує, що попередні оцінки її відомства вимальовували цифру очікуваних економічних втрат в розмірі 14,1%.

Але це ще не всі хороші новини.

Економіка обережно росте

Якщо порівнювати економічний результат на кінець березня зі здобутками кінця минулого року, то фіксуємо ріст ВВП на 2,4%.

"Такі дані свідчать про те, що економіка України адаптується та відновлюється більш швидкими темпами, ніж прогнозувалось раніше. Вона продовжує працювати та долати виклики війни. І це підтверджується зростанням реального ВВП сезонно скоригованого у І кварталі 2023 порівняно із 4-м кварталом 2022 на 2,4%", — аргументує Юлія Свириденко.

Інфляція сповільнюється

Державна служба статистики запевняє: у травні споживчі ціни в Україні виросли лише на 15,3% порівняно з травнем минулого року. Це найнижчий показник з березня 2022 року, коли ціни у річному вираженні виросли на 13,7%. 

В попередньому місяці (у квітні 2023-го) ціни виросли на 17,9%.

І це теж непогана новина.

Споживчі настрої покращуються

Аналітики дослідницької компанії Info Sapiens зафіксували ріст споживчих настроїв українців у травні.

"У травні індекс споживчих настроїв та індекси поточного становища і економічних очікувань показують позитивну динаміку. Ми спостерігаємо покращення оцінки особистого матеріального становища та оцінку доцільності великих покупок. Окрім цього, населення України має більш позитивні економічні очікування як щодо власного матеріального становища, так і щодо розвитку економіки впродовж п'яти років. Загалом спостерігається позитивна тенденція, стабільність якої буде суттєво залежати від розвитку ситуації в Україні найближчим часом", — коментують аналітики Info Sapiens.

Бізнес потроху сповнюється оптимізмом

Національний банк рапортує: другий місяць поспіль український бізнес позитивно оцінив поточні результати своєї діяльності, незважаючи на повномасштабну війну, що триває. Такі висновки щомісячного опитування підприємств України, проведеного Нацбанком у травні.

Успішне відновлення енергосистеми, пожвавлення внутрішнього попиту, у тому числі завдяки поступовому поверненню українців із-за кордону, а також зміцнення гривні сприяли позитивним настроям бізнесу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Коли українська економіка почне зростати: у НБУ назвали терміни

Підприємства промисловості та торгівлі дещо послабили, проте зберегли позитивні очікування щодо результатів своєї діяльності. Вони налаштовані на збільшення обсягів продукції/товарів, обсягів нових замовлень, товарообороту. 

Будівельні компанії мали позитивні очікування вперше за останні півтора року та прогнозують зростання обсягу будівництва й обсягу закупівлі сировини та матеріалів.

Що далі

На запит Новини.LIVE в Міністерстві економіки пояснили, чого чекати далі.

ВВП ростиме

Результати першого кварталу ще раз підтвердили міць української економіки з урахуванням консолідації зусиль армії, населення, бізнесу, уряду та міжнародних партнерів. Економіка України адаптується більш швидкими темпами ніж очікувалося, продовжує працювати, долає виклики війни та відновлюється.

"За підсумком другого кварталу ми очікуємо зростання ВВП на 4,4% до попереднього кварталу, зростання на 15% до другого кварталу 2022, а за підсумком 1-го півріччя — зростання ВВП на 1%", — прогнозують в Мінекономіки.

З одного боку, таке зростання у другому кварталі є наслідком низької статистичної бази порівняння минулого року — падіння на 36,9%, що було найглибшим поміж чотирьох кварталів за 2022 рік.

З іншого — зростання підтримуватиметься:

• поверненням до зростання промислового виробництва — з урахуванням стабільної роботи енергосистеми, збільшення обсягів нових замовлень, відновлення та нарощування роботи окремих релокованих підприємств;
• активізацією будівельних робіт на тлі суттєвих руйнувань та потреби у їх відновленні. Підтримка уряду та міжнародних партнерів у забезпеченні належного функціонування логістики та критичної інфраструктури драйвитиме галузь будівництва;
• зростанням у транспортній сфері — за рахунок налагодження логістики, збільшення попиту з боку суміжних видів економіки та продовження роботи "зернового коридору";
• зростанням у сфері державного управління та оборони, що у воєнний час є пріоритетним та першочерговим.

"В комплексі ми очікуємо за підсумком року вихід на траєкторію зростання — навіть попри втрати від продовження повномасштабної агресії Росії та нових шоків, а саме від підриву РФ греблі Каховської гідроелектростанції. Очікуємо зростання ВВП за рік на рівні 2,8%", — прогнозують в Мінекономіки.

Інфляція знижуватиметься

Поточний стриманий тренд споживчої інфляції (сім місяців поспіль, за винятком березня, темпи зростання цін упродовж місяця не перевищували 1%), визначається сталістю формування попиту та пропозиції, співвідношення яких визначає помірні коливання цін, стверджують в міністерстві. 

Слід зважати на суттєві обсяги стратегічних запасів продуктів харчування за життєво важливими групами товарів. Важливим чинником є постійна зовнішня допомога, що дозволяє утримувати обмінний курс гривні в руслі помірної ревальвації і, відтак, унеможливлює дестабілізацію внутрішніх цін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Погляд з бомбосховища: що чекає на економіку України в 2023 році

Головні чинники поточного кварталу, які впливають на інфляцію: терористичний акт — руйнування Каховської ГЕС; перегляд тарифів на електроенергію для населення; повернення на довоєнний рівень податків на пальне.

Втім, треба розуміти, що на інфляцію впливатиме насамперед війна. І важелі впливу з її боку можуть бути різні.

Аргументи щодо подальшого збереження тренду на зниження інфляції:

• збереження стриманого попиту домогосподарств та помітне звуження пріоритетів у споживанні зумовлені існуванням суспільства під час повномасштабної війни;
• відсутність різких змін у фінансових потоках ззовні і всередині країни — стабільний рівень зовнішньої допомоги, стабільний рівень забезпечення внутрішніх економічних циклів;
• контроль з боку держави з метою нівелювання значних ризиків: забезпечення підтримки внутрішніх виробників через різноманітні механізми, утримання значним чином контролю за тарифами для населення.

"Наразі очікується нижчий тренд споживчої інфляції, ніж ми мали у минулому році, — за підсумком 2023 року на рівні 14,7% (у розрахунку грудень до грудня попереднього року)", — прогнозують спеціалісти Мінекономіки.

Своє бачення майбутньої інфляції озвучили для Новини.LIVE і в Національному банку.

В НБУ констатують стрімке зниження інфляції. Окрім ефекту бази порівняння, її, як і очікувалося, стримували достатня пропозиція продовольства та пального. До того ж економіка швидше, ніж очікувалося, подолала енергетичну кризу, спричинену російським ракетним терором. А це певною мірою знизило тиск на витрати бізнесу.

Вагомий внесок мало й поліпшення інфляційних та курсових очікувань на тлі зміцнення готівкового курсу гривні. Досягти стабілізації валютного ринку та покращення очікувань вдалося у тому числі завдяки утриманню високої облікової ставки та комплексу заходів НБУ з підвищення привабливості гривневих активів.

Прогнозують в Нацбанку подальше уповільнення інфляції. Статися це має завдяки подальшому налагодженню логістики, зниженню цін на світових товарних ринках і відповідній грошовій політиці НБУ.

Проте, цей процес вже буде не таким стрімким, як у попередні місяці. По-перше, поступово вичерпуватиметься ефект бази порівняння, який сприяв відчутному зниженню інфляції в першому півріччі. По-друге, на ціновій динаміці позначиться підвищення окремих тарифів на житлово-комунальні послуги та анонсоване повернення довоєнного рівня оподаткування на ринку пального.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що чекає на Україну до 2026 року: НБУ оприлюднив детальний прогноз

Крім того, негативні, хоча й тимчасові, наслідки для цін матиме підрив російськими окупантами Каховської ГЕС. 

"За першими оцінками НБУ, цей теракт зумовить додатковий внесок до цьогорічної інфляції на рівні близько 0,3 в. п. переважно через часткову втрату врожаю, передусім овочів, та ускладнення роботи низки підприємств", — прогнозують в НБУ.

Наукою по економіці

Етап падіння економіки, обумовленого втратою частини території, руйнуванням підприємств та порушенням логістики (насамперед експортної), наразі змінився етапом адаптації. Тому аналітики висловлюють обережний оптимізм щодо підсумків 2023 року, зокрема НБУ поліпшив свій прогноз до 2,1 % приросту ВВП. 

Разом з тим, упевнений співрозмовник Новини.LIVE доктор економічних наук, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, за позитивного розвитку подій на фронті результати української економіки можуть бути й кращими. По-перше, бізнес дедалі краще пристосовується до воєнних ризиків та відновлює роботу. По-друге, розгортаються процеси відновлення, як фінансовані з бюджету, так і приватні. По-третє, є реальна перспектива запуску іноземних інвестиційних проєктів. Дається взнаки й дуже низька база порівняння минулого року.

"Найглибшим падіння було саме у другому кварталі минулого року, тому другий квартал цього року вже може принести позитивний показник", — констатує вчений. 

Разом з цим, треба враховувати низку додаткових ризиків. 
Менший врожай цього року, який може додатково погіршитися через наслідки руйнування Каховської ГЕС, може сповільнити динаміку у другому півріччі. Може ускладнитися ситуація довкола зернового коридору. Наразі незрозумілою є перспектива транзиту української агропродукції та торгівлі з країнами ЄС.

Восени знову ймовірне ускладнення ситуації в напівзруйнованій енергосистемі — навіть у разі відсутності суттєвої шкоди від нових атак росіян. 

Накопичуються ризики через згортання банківського кредитування економіки, яке ускладнює адаптацію до зростання витрат підприємств. 

Зрештою, повільний прогрес у воєнних діях можуть послабити мотивацію до відновлення, яке зараз є одним з суттєвих драйверів економічної динаміки.

Інфляція: рости не можна сповільнитись

Ціновий сплеск 2022 року визначався у першу чергу адаптацією економіки до нового рівня витрат та впливу девальвації. Після завершення адаптаційної хвилі на перше місце вийшов чинник обмеженості споживчого попиту через зменшення доходів та виїзд багатьох людей за кордон. Сповільнюють інфляцію і стабільність валютного курсу гривні, а також подешевшання пального. 

На цьому тлі, прогнозує Ярослав Жаліло, разом з традиційними сезонними факторами влітку варто очікувати збереження тренду сповільнення інфляції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Курс гривні, ціни, держбюджет, борги і перспективи економіки: що чекає Україну в 2023 році

Разом з тим, запрацюють нові інфляційні чинники – насамперед збільшення ПДВ на пальне та підвищення вартості електроенергії. Вони спроможні додатково зрушити усталену структуру цін, що транслюватиме інфляційні ефекти практично на всю структуру споживання. У тому числі — на продукцію нового врожаю. 

Тож наприкінці серпня — у вересні можна очікувати деякого пожвавлення інфляції, хоча значним воно бути не може через обмеженість доходів та жорстку політику НБУ, через які економіка скоріше відреагує сповільненням динаміки, ніж значним зростанням цін.