Які існують ризики для експорту української агропродукції поза ЄС: прогноз науковиці
Поділитися
Попит на українське збіжжя поза ринками країн Європейського Союзу залишається високим. А отже є потенційна можливість експорту, що може значною мірою компенсувати вплив торгових обмежень з країнами ЄС як у 2023, так й у 2024 році.
Про це в ексклюзивному коментарі для Новини.LIVE розказала директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Вероніка Мовчан.
Однак, попереджає експертка, є кілька чинників, які суттєво впливають на об’єми потенційного експорту української агропродукції поза ринками країн ЄС.
Ризики для українського експорту
Перший чинник — це безперебійність транзиту, тобто відсутність заборон на кшталт тих, що були застосовані Польщею у квітні.
Другий чинник впливу — це фізична можливість вивезти товари на ринки, де є попит і немає заборон, тобто достатня пропускна потужність наземних маршрутів експорту.
Третій фактор — це рівень додаткових транспортних видатків, що визначатиме привабливість більш віддалених ринків для українських виробників, бо транспорті витрати фактично віднімаються від прибутку.
"Найкращою була б, звичайно, ситуація, якщо б відновились морські перевезення з Одеси та були краще захищені Дунайські порти. Бо перевезення морем знижує тиск на сусідні країни та здешевлює експорт. Але наскільки реалістичною є ця перспектива — питання до військових експертів, а не до економістів", — констатує Вероніка Мовчан.
На сьогоднішній день маємо справу з недостатньою пропускною здатністю наземних маршрутів, продовженням бомбардувань портів та високими транспортними видатками. За цих умов продовження заборони для українського агроекспорту в ЄС означає значні втрати для українських аграріїв, бо найближчі ринки залишаються закритими.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Експорт під час війни: що найбільше продає Україна за кордон
Нагадаємо, в травні 2023 року Єврокомісія заборонила імпорт пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику з України до Болгарії, Угорщини, Польщі, Словаччини та Румунії за наполяганням цих країн. 5 червня дію заборони було продовжено до 15 вересня. Згадана п’ятірка країн заявляла про наміри продовжити заборону на імпорт до кінця року і розширити її на деякі інші товари.
6 вересня на зустрічі з Європейською Комісією 22 посли з 27 країн-членів відкрито виступили проти ідеї продовження обмежень на імпорт українського зерна.
Вже 12 вересня Рада міністрів Польщі закликала Єврокомісію продовжити після 15 вересня заборону на імпорт з України чотирьох видів сільськогосподарської продукції.
А 14 вересня Національні збори Болгарії ухвалили рішення про підтримку скасування заборони на імпорт української агропродукції.
15 вересня стало відомо, що Європейська комісія знімає ембарго на постачання українського зерна. Разом з тим, Польща та Угорщина заявили, що продовжать заборону на імпорт українського зерна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зернові коридори у Чорному морі можуть працювати й без шантажу Москви, — Братчук
Згодом Болгарія заявила, що хоче заборонити імпорт українського соняшника.
Наразі Єврокомісія роздумує, чи захищати країни ЄС у "зерновому конфлікті" з Україною.
Тим часом Польща підготувала транзитні коридори, через які Україна зможе експортувати своє зерно країнам, які його потребують. При цьому Варшава залишить у силі свою заборону на експорт.
Конфлікт триває.
----------
Про те, чого коштуватиме Україні продовження заборони на агроекспорт в ЄС, і чи виграє від того Європа, — читайте в ексклюзивному матеріалі від Новини.LIVE.
Читайте Новини.LIVE!
