Приватизація обленерго під час війни: експерти критикують наміри влади
Поділитися
Український уряд у 2023 році, попри війну, планує втілити амбітні завдання щодо продажу великих підприємств, оголосивши "велику приватизацію". Експерти застерігають від таких намірів.
Про це йдеться у статті видання "Урядовий кур'єр".
Воєнні ризики під час великого розпродажу
Як зазначив експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Олексій Кущ, цьогоріч у планах влади — пустити з молотка акції одразу шести українських обленерго. Він наголошує, що сама ідея проведення приватизації під час війни ризикова, адже є загроза продати стратегічно важливі об'єкти за безцінь.
"Приватизувати великі об’єкти під час війни — не найкращий варіант. Великі активи в цей час коштують копійки — звісно, через воєнні ризики. Продаж великих державних підприємств саме зараз дуже вигідний тим особам, які хочуть придбати майно за безцінь", — наголошує він.
На переконання фахівця, гідних покупців підприємств під час війни не буде, адже іноземні інвестори не ризикнуть.
"Хто з них захоче вкладати гроші, приміром, у харківський завод "Турбоатом", який перебуває в зоні особливого ризику під обстрілами росії? Те ж саме можна сказати й про Центренерго, об’єкти якого вже зазнали кількох ракетних влучань", — наголошує експерт.
Треба дочекатися закінчення активної фази війни, а потім їх продавати, вважає аналітик.
Аналогічної думки й експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян. Він наголошує, що під час воєнного періоду всі об’єкти дуже недооцінені. Тоді як уряд керується бажанням швидко наповнити бюджет.
"Маємо дуже великі проблеми в питаннях проведення великої приватизації. Саме в цій царині треба бути особливо пильними, адже під час продажу підприємств майже немає конкуренції. Звісно, купуватимуть такі підприємства майже за копійки. Але можна зрозуміти уряд: є дуже гостра потреба закрити дірки в держбюджеті та призупинити друкарський верстат", — розповідає він.
При цьому вони спростовують поширену думку, що "всі держпідприємства працюють неефективно". Так, в Україні були компанії, які показували відмінні результати.
Як приклад наводять Маріупольський морський торговельний порт. Він був власністю держави і мав доволі ефективний менеджмент.
"Морські порти, які мають великі замовлення та працюють цілодобово як годинники, дуже важко зробити неефективними підприємствами", — додав Олексій Кущ.
Плани Фонду держмайна
Раніше ми писали, що Фонд державного майна України (ФДМУ) після продажу морського торговельного порту Усть-Дунайськ готується виставити на приватизацію черговий порт. Цього разу йдеться про Білгород-Дністровський морпорт.
У 2022 році мала приватизація на тлі війни продовжувала поповнювати державний бюджет. Після рестарту у серпні було здійснено двісті приватизаційних онлайн-аукціонів.
Нагадаємо, у роботі самого Фонду державного майна України (ФДМУ) виявили порушень на 90 млрд гривень. Є ризики втрати майна на понад 56 млрд гривень. Такими виявились підсумки проведеного аудиту Рахункової палати України.
Читайте Новини.LIVE!
