В Україні ось-ось врегулюють криптовалюту. Як це буде

Два місяці тому, в середині квітня Європарламент схвалив перше в Європейському Союзі законодавство щодо відстеження платежів у криптовалютах, нагляду у цій сфері та боротьби з відмиванням коштів. Також євродепутати ухвалили спільні правила нагляду і захисту прав споживачів (MiCA, або Markets in Crypto assets) із запобіжниками проти маніпуляцій на ринку і фінансових злочинів.

Місяцем пізніше, в середині травня, міністри фінансів країн ЄС схвалили регламент MiCA — перший у світі всеосяжний набір правил для регулювання криптоактивів. Регламент набере чинності в Євросоюзі 29 червня 2023 року і почне повністю діяти з 30 грудня 2024 року.

14 червня Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦПФР) презентувала проєкт Закону "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні". За основу проєкту НКЦПФР взяла згаданий регламент MiCA, який має бути імплементований в українське законодавство. 

В коментарі для Новини.LIVE член НКЦПФР Юрій Бойко розказав, що робота над документом почалась ще восени 2022 року за підтримки Проєкту USAID "Реформування фінансового сектору", який залучив Ernst&Young в якості консультантів.

В цілому документ окреслює механізм правового регулювання, обсяг юридичних зобов’язань для учасників ринку, яких необхідно дотримуватись, концепцію оподаткування, а також питання захисту прав інвесторів від шахрайства та інших неправомірних дій на ринку.

На думку чиновника, Україна може стати першою державою в Європі, яка запровадить у правове поле регламент MiCA, бо наразі цього ще не зробила жодна юрисдикція.

Як наразі регулюється криптовалюта в Україні

За визначенням старшого юриста юркомпанії Asters Андрія Тищенка, ситуація з регулюванням ринку криптоактивів в Україні є досить неоднозначною та в чомусь суперечливою.

З одного боку, Україна вважається однією з найбільш крипто-френдлі країн світу, оскільки:

• є однією з перших, хто почав розробляти консолідований спеціальний закон, який виступає нормативною базою для вільного та легального обігу віртуальних активів в Україні;
• є однією з перших, хто почав розробляти свою національну цифрову валюту НБУ (CBDC Е-гривня);
• високий відсоток населення володіє, користується та розпоряджається віртуальними активами;
• наявні численні крипто-спільноти, які водночас є одними з найбільших, як мінімум у Східній Європі;
• в Україні та українцями створюється значна кількість крипто-стартапів, які успішно розвиваються навіть на міжнародному рівні. Варто згадати, зокрема, одні з найбільш популярних блокчейн-екосистем у світі — Near та Solana, зі спільною капіталізацією понад 10 млрд доларів, де серед засновників значаться вихідці з України.

З іншого боку, хоча на початку 2022 року Верховна Рада прийняла спеціалізований закон про віртуальні активи, станом на сьогодні він так і не запрацював. Це значною мірою може бути проблемою для крипто-компаній та нерезидентів, які бажають отримати ліцензію на провадження діяльності в Україні та офіційно провадити свою діяльність в чітко визначеному правовому полі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Велика двадцятка домовилася спільно контролювати ринок криптовалют

Втім, хоча сфера використання та провадження діяльності з обігу віртуальних активів до цього часу так і не отримала своєї спеціалізованої нормативно-правової бази, однак використання віртуальних активів офіційно не заборонено законом, нагадує юрист. Більше того, на обіг цих активів можуть поширюватись загальні норми цивільного законодавства в частині використання та охорони прав власності, пов'язаних із такими активами. Також поширюються будь-які інші вимоги законодавства, наприклад вимоги в частині боротьби з відмиванням коштів, фінансового моніторингу, оподаткування тощо.

Проблеми скоріше можуть бути пов'язаними з обмеженнями з боку Національного банку України.

Так, на початку березня НБУ оприлюднив постанову №14 про внесення поправок до процедури авторизації операторів фінансових платіжних послуг. Згідно з роз'ясненнями НБУ, нові правила спрямовані на вирішення проблем, пов'язаних із маніпуляціями з оплатами та міскодингом (шахрайством з підміною призначення платежів) у сфері азартних ігор.

"Однак запровадження нових процедур та обмежень фактично зачепило і крипто-індустрію, адже операції з обміну фіатних коштів на криптовалюту, а також виведення криптовалюти в традиційні гроші, банки тепер розцінюють як високоризикові. Відповідно, тепер вони не проходять рамки фінансового моніторингу, внаслідок чого банки вимушені блокувати такі операції, щоб не мати додаткових проблем із регулятором", — пояснює співрозмовник Новини.LIVE.

І хоча прямої згадки криптовалют і криптобірж у роз'ясненні нових правил немає, вони значним чином вплинули як на операторів платіжного ринку, так і на українських власників біржових криптогаманців. Адже це означає втрату можливості вільно знімати з них кошти, виводячи фіатну валюту на українські банківські картки, або ж вводити кошти на гаманці з банківських рахунків для подальшого їх обміну на віртуальні активи. 

Крім того, широкомасштабна війна в Україні додатково внесла свої корективи у процес легалізації криптовалют. Так, з метою стабілізації банківсько-фінансової системи, курсу національної валюти, а також запобігання виведенню за кордон валютних цінностей (в тому числі через криптовалюти) НБУ були запроваджені жорсткі ліміти щодо виведення коштів на рахунки іноземних банків. Тобто тепер можливості переміщати значні суми на іноземні банківські картки з метою подальшого їх переведення на криптогаманці суттєво обмежені.

"Хоча зараз залишається можливість заводити гроші на криптогаманці та виводити криптовалюту у фіат за допомогою операцій переведення коштів між рахунками фізичних осіб, при яких користувачі між собою обмінюються фіатом та цифровими активами (а не купують їх на біржових платформах), втім НБУ не зупинився та запровадив додаткові механізми нагляду та звітності, що також опосередковано впливають на платіжні послуги", — розказує Андрій Тищенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Безпечна купівля та продаж криптовалюти в обмінниках: що важливо знати

В коментарі для Новини.LIVE НБУ повідомив, що аналіз такої інформації дасть змогу виявити факти використання послуг банків для обслуговування тіньового ринку (зокрема, обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу), а також дозволятиме виявляти випадки здійснення банками і небанківськими фінансовим установам діяльності, яка може містити ознаки порушення законодавства України в галузі протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

"І хоч ці зміни безпосередньо не стосуються обігу віртуальних активів, однак, знову ж таки, при невизначеному їхньому статусі та при можливому запроваджені будь-яких обмежень у використанні p2p-переказів, це однозначно вплине на вже згаданий спосіб внесення коштів на крипто-гаманці користувачів", — коментує Андрій Тищенко.

Чому в Україні досі не регулюються криптоактиви

Причини відсутності регулювання ринку криптоактивів в Україні мають комплексний характер, кажуть юристи.

По-перше, профільний закон "Про віртуальні активи" набирає чинності з дня прийняття змін до Податкового кодексу України в частині оподаткування операцій з криптовалютами.

Наразі існує законопроєкт №7150 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з віртуальними активами". Однак він до цього часу не розглянутий. Відповідно, фактично маємо ситуацію, при якій закон формально прийнятий, однак його положення неможливо застосувати.

По-друге, в умовах стрімкого розвитку крипто-індустрії та швидких технологічних змін розробка українського закону тривала забагато часу, тому в окремих аспектах він вже втратив актуальність. Відповідно, закон, який ще не набрав чинності, вже потребує доопрацювання, зазначають опитані Новини.LIVE юристи.

По-третє, з огляду на отримання Україною 23 червня 2022 року статусу кандидата на членство в ЄС, норми українського законодавства щодо криптовалютної індустрії необхідно адаптувати до європейських стандартів (в тому числі і щодо регулювання обігу віртуальних активів).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінцифра запускає безплатний курс з криптограмотності та блокчейну: як скористатися

А в ЄС таким спеціалізованим законодавчим актом щодо функціонування ринку криптоактивів є регламент МіCA, розробка якого розпочалась вже досить давно (ще з кінця 2020 року). Втім, його остаточний проєкт з'явився значно пізніше, ніж аналогічний закон був прийнятий в Україні. 

"Відповідно, при розробці і прийнятті Закону України "Про віртуальні активи" ніхто не враховував і не міг враховувати підхід Європейського союзу до регулювання цієї індустрії", — констатує Андрій Тищенко. 

Тепер же, коли маємо офіційний документ, прийнятий в ЄС, окрім уже очікуваних змін до Податкового кодексу, Україна має змінити й ухвалений закон "Про віртуальні активи" з урахуванням положень MiCA.

Як зміниться регулювання крипторинку в Україні

Враховуючи наявність суттєвих відмінностей в підходах до регулювання обігу віртуальних активів в Європі та Україні та необхідність уніфікації українського законодавства з положеннями європейського регламенту MiCA, ситуація на крипторинку України може змінитися досить радикально, вважають юристи Asters.

Однозначно буде уніфіковано ключові моменти українського законодавства щодо ринку криптоактивів.

Класифікація токенів

Якщо за українським законом віртуальні активи поділяються на два типи (забезпечені та незабезпечені), то у МіСA таких категорій вже три:

• токени з прив'язкою до активів (asset-referenced), які підтримують стабільну вартість шляхом прив’язки до декількох валют / товарів / криптоактивів;
• токени CBDC — криптоактиви зі стабільною вартістю, базуються на одній фіатній валюті та будуть функціонувати подібно до електронних грошей, замінюючи фіатну валюту в платежах;
• Utility токени — надають доступ до додатків, послуг або ресурсів.

Перелік видів ліцензійної діяльності

Якщо за українським законом маємо лише п’ять типів послуг: ті, що пов'язані з оборотом віртуальних активів; ті що пов'язані з їхнім зберіганням або адмініструванням; послуги з обміну; послуги з переказу; посередницькі послуги (вчинені в інтересах третіх осіб), то регламент MiCA деталізує та розширює такий перелік видів діяльності наступним чином:

• зберігання та адміністрування віртуальних активів від імені третіх осіб;
• функціонування торговельного майданчика для віртуальних активів;
• обмін віртуальних активів на грошові кошти;
• обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи;
• розміщення віртуальних активів;
• надання послуг з переказу віртуальних активів від імені третіх осіб;
• отримання і передача замовлень на віртуальні активи від імені третіх осіб;
• надання консультацій щодо віртуальних активів;
• діяльність з управління портфелем віртуальних активів.

Вимоги до постачальників послуг

Для надання згаданих послуг постачальники, окрім отримання відповідної ліцензії, повинні: мати зареєстрований офіс в ЄС; відповідати високому рівню організаційних вимог; мати страхове покриття; дотримуватися порядку обробки та зберігання персональних даних клієнтів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МВФ закликав країни не визнавати криптовалюту платіжним засобом: у чому небезпека

Крім того, постачальників послуг криптоактивів зобов’яжуть дотримуватися вимог, спрямованих на захист споживачів, зокрема: притягнення до відповідальності у разі втрати коштів інвесторів; обов'язок публікації "white paper" і санкції за використання інформації, що вводить в оману. До речі, аналогічні по суті вимоги передбачені й українським законом при здійсненні публічної пропозиції токенів. 

Для споживачів передбачать необхідність здійснення попередження про ризики понесення втрат, а також запровадження правил маркетингових комунікацій.

Термінологія

При уніфікації законодавства немає необхідності жорстко та повною мірою переносити зміст європейського регламенту до українського закону, адже завдання полягає в тому, щоб українське та європейське законодавства не суперечили одне одному.

Натомість, враховуючи наявні недоліки MiCA, зокрема наявність неврегульованих аспектів щодо типу правового статусу NFT, можливість токенізації активів, окремих аспектів роботи децентралізованих платформ, а також негнучкість регламенту в питаннях децентралізації та анонімності, Україна має можливість отримати значні переваги перед ЄС, врегулювавши те, що MiCA не покриває, і при цьому послабивши регулювання там, де це є можливим.